Вовкувати, -кую, -єш, гл. Быть волкомъ. Не перестане, мабуть, князь поти князювати, поки вовк вовкувати. Він почує своє ім'я святе вовкулакуючи, дак і годі вовкувати, бо то не прирожденний вовк, а зроблений.
Кліпкати, -каю, -єш, гл. = кліпати.
Кощок, -ка, м. Собачка ружейная, спускъ.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность.
Плугарь, -ря́, м. = плугатарь.
Приводити, -джу, -диш, сов. в. привести́, -веду́, -де́ш, гл. Приводить, привести. Приводить він до того дерева вовків.
Свіргун, -на, м. = цвіркун.
Слизький, -а, -е. Скользкій. Погода не тая, дорога слизькая. Зогнав на слизьке. Поставилъ въ затруднительное положеніе. Ум. слизькенький, слизенький. Тепер ніченька темненька, дорога слизенька.
Ставник, -ка́, м.
1) Церковный подсвѣчникъ. Молебні день-у-день Спасителеві править, у ставники свічки по десять хунтів ставить. Тільки в ризах дякон псалтирі читає та висока свічка в ставнику палає.
2) Свѣча для церковнаго подсвѣчника. Воскові ставники. У церкву було накуплять ставників та нишком на Великдень, або на Різдво у цвинтарі й покладуть біля вівтаря. Три хунти воску на ставник.
3) ставника́ поставити. Подбить пазъ, поставить фонарь.
Шнирь, -ря, м. = шнир. Неділь на три було труда, поки до шниря все зносили.
