Вистаратися, -раюся, -єшся, гл.
1) Достать что-нибудь для себя, добиться чего выхлопотать, исходатайствовать. Ви, паничу, лучче вистарайтесь на священника.
2) — перед ким, проти кого. Услужить, прислужиться кому. От тобі чорт і вистаравсь перед чортами: він думав, шо коли робитиме великі капості людям, то його й чорти похвалять, а вони бач! Дбаємо про те, щоб і проти Бога і проти людей вистаратись гаразд.
Вільха, -хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Ум. вільшка.
Діво́та, -ти, ж. соб. Дѣвушки.
Качало, -ла, с. Кружекъ деревянный.
Наві́двечір нар. Передъ вечеромъ.
Поземно нар. Горизонтально.
Помарити, -рю, -риш, гл. Помечтать.
Сідатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлать усилія, надрываться. Він було аж відається та регоче.
Скорувати, -ру́ю, -єш, гл. — дерево. Снимать съ дерева кору.
Ураговий, -а, -е. = враговий. Як став ляхів, урагових синів, як снопики класти.