Загада́ти, -ся. Cм. загадувати, -ся.
Зажовтілий, -а, -е. Зажелтѣвшій.
Знарок, -ку, м. 1) Умыселъ. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось.
Мо́ток, -тка, м. = міток. Як сестро, такій бути... чужі мітки одпрядаючи. Ум. мото́чок, мотошок. Мотошок ниток.
Обрубляння, -ня, с. Кожаныя или сафьянныя украшеніи въ видѣ бордюровъ или кантовъ по краямъ сѣделки.
Перешкодниця, -ці, ж. Препятствующая, бывающая помѣхой.
Піддужати Cм. піддужувати.
Ріг, рога, м. 1) Ротъ. Коли б свині роги, то б усіх поколола. Там ходить баран з великими рогами. втяти, збити, притерти ро́ги. Сбить спѣсь. Гордим Бог позбива роги. Були і в кози роги, та притерті. ро́гом вилізти. Переносно: бокомъ выйти. Тривай, це йому рогом вилізе. очі ро́гом лізуть. Дурне, аж очі йому рогом лізуть. Наплакалась, аж очі рогом лізуть. де ко́зам роги втинають. де ко́зам ро́ги пра́влять. Куда Макаръ телятъ не гонялъ. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять. 2) Роговая пороховница. 3) Рожокъ для нюхательнаго табаку; также для помѣщенія мѣднаго купороса у овечьихъ пастуховъ. Ріг носять чабани з синім каменем, як нюхарі табаку. 4) Муз. Рогъ, рожокъ. 5) Кончикъ полумѣсяца. Молодик-молодик! в тебе роги золоті. 6) Каждый изъ двухъ концевъ развилинъ (напр. въ вилахъ, въ мотовилі и пр.). 7) Уголъ наружный, выступъ всякаго предмета съ углами: стола, платка, улицы, рѣки и пр. На перший святий вечір кладеся до вечері на стіл під обрус на всіх чотирьох рогах по головці часнику. 8) Мысъ. 9) Лапа у якоря. Ум. ріжо́к, ріжечок. Взяла хусту, зав'язала в три рожки по камінчику.
Сверблячка, -ки, ж. Зудъ.
Сестрина, -ни, ж. = сестра = сеструня. Була у мене старша сестрина, квіточка рожева на порі.
