Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачіпка

За́чіпка, -ки, ж. 1) Зацѣпка. 2) Недоразумѣніе, споръ. Він зачіпку має з дядьком за гроші. Могил. у. 3) Препятствіе, помѣха. Зміев. у. 4) Поводъ, предлогъ. Зміев. у. Він їй перед очима як усього її лиха непогамованого зачіпка. МВ. (О. 1862. І. 100). Хотіла їхати до бабусі, та було б се по панському їхати просто з цікавости. Мусила якусь зачіпку до того знайти. Г. Барв. 378. 5) Претензія, придирка. Гляди лиш, зачіпка тобі буде, бо ти в його служив, як сталась пожежа. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 116.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧІПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧІПКА"
Блескотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Сверкать, блестѣть. Блескотючи кругом очима, обзирює козацький стрій. Греб.
Вій, воя, м. Жмутъ хворосту при заплетаніи плетня. Мнж. 177. Полоса плетня (въ длину). Пліт маєш городити на сім воїв. Вх. Зн. 7. Ум. війок. Мнж. 177.
Клевчик, -ка, м. Ум. отъ клевець.
Мали́шко, -ка, м. Малютка. Левч. 68.
Насади́ти. Cм. Наса́джувати.
Окромний, -а, -е. = окрімний. Доріжку знаю я окромну. Котл. Ен. V. 44.
Повідсувати, -ва́ю, -єш, гл. Отодвинуть, отсунуть (во множествѣ).
Помуляти, -ляю, -єш, гл. = помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Скулити, -лю, -лиш, гл. Съежить, скорчить. Головойку склонив, ручейку зложив, ніженьку скулив. МУЕ. III. 36.
Чатівницький и чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа. К. ЦН. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧІПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.