Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачіпка

За́чіпка, -ки, ж. 1) Зацѣпка. 2) Недоразумѣніе, споръ. Він зачіпку має з дядьком за гроші. Могил. у. 3) Препятствіе, помѣха. Зміев. у. 4) Поводъ, предлогъ. Зміев. у. Він їй перед очима як усього її лиха непогамованого зачіпка. МВ. (О. 1862. І. 100). Хотіла їхати до бабусі, та було б се по панському їхати просто з цікавости. Мусила якусь зачіпку до того знайти. Г. Барв. 378. 5) Претензія, придирка. Гляди лиш, зачіпка тобі буде, бо ти в його служив, як сталась пожежа. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 116.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧІПКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧІПКА"
Дуяви́ця, -ці, ж. = завірюха. Вх. Лем. 412.
Зві́нка, -ки, ж. 1) Карта бубновой масти. 2) Раст. Campanulae. Вх. Пч. І. 9.
Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Керлиба, -би, ж. = сиворотка. Шух. І. 213.
Коцабки зробити. Перекувыркнуться (о пораженномъ выстрѣломъ зайцѣ). Вх. Уг. 246.
Паморозь, -зі, м. Иней. Хати, вже помазані й побіляні, сяли під памороззю на сонці. Г. Барв. 122.
Пліндровина, -ни, ж. Разграбленное, разоренное, опустошенное мѣсто. На пустоші німецькій, на тім руйновищі, де хміль повився, по займані — пліндровині шляхецькій живе народ. К. Дз. 110.
Подоскакувати, -куємо, -єте, гл. Тоже, что и доскакати, но во множествѣ.
Провередувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокапризничать, прихотничать извѣстное врамя.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧІПКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.