Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зашмалити

Зашмали́ти, -лю́, -лиш, гл. Подвергнуть загару, обжечь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАШМАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАШМАЛИТИ"
Византійство, -ва, с. Образъ мыслей и поступковъ, подобный византійскому. А папство буде панувать... та византійство прославлять. Шевч. ІІ. 211.
Виснажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виснажитися, -жуся, -жишся, гл. Обезсиливать, обезсилѣть, истощаться, истощиться.
Відгнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгнити, -гнию, -єш, гл. Отгнивать, отгнить.
Відциркувати, -кую, -єш, гл. При доеніи — выдаивать каждый сосокъ. Шух. І. 193.
Кудра, -ри, ж. Кудрявая женщина. Хто ж тобі, кудро, кудрі ізвив? Чуб. V. 586.
Обранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений. Новомоск. у.
Підлатка, -ки, ж. Накладка на полозьяхъ въ саняхъ. Желех.
Полегкарь, -ря, м. Человѣкъ легкомысленный; любитель легкой (нетрудовой) жизни. Угор.
Потовкмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкти. Хома думав, що ще трохи його потовкмачив, — принявсь лежачого шкварити. Кв. (О. 1861. V. 22).
Хмельниччина и хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАШМАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.