Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачумлений

Зачу́млений, -а, -е. 1) Зараженный чумой. 2) Одурѣвшій. Чіпка стояв як зачумлений. Мир. ХРВ. 236.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧУМЛЕНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧУМЛЕНИЙ"
Вимітка, -ки, ж. По народнымъ повѣрьямъ: призракъ, заставляющій переносить себя отъ села до села. Вх. Зн. 7.
Дов'яза́ти Cм. Дов'язувати.
Закві́тчаний, -а, -е. 1) Убраный, украшеный цвѣтами, лентами и пр. закві́тчана ді́вчина. Дѣвушка съ цвѣтами на головѣ. 2) заквітчаний вік. Счастливая жизнь. Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік! Г. Барв. 399.
Згу́да, -ди, ж. Осмѣяніе, посрамленіе. Закохався я тяжко в тобі. Тепер я готов присягати, що не вийду з тої хати; нехай ведуть мене на згуду, а без тебе жити я не буду. Нехай мене виганяють, кийом боки облатають, а я буду з того сміятись. Грин. III. 159.
Знігатися, -гаюся, -єшся, гл. Устать, обезсилѣть. Ходив до Хотиня та так ся знігав. Камен. у.
Погиркати, -каю, -єш, гл. = погарикати.
Сідатися, -даюся, -єшся, гл. Дѣлать усилія, надрываться. Він було аж відається та регоче.
Стих, -ха, м. 1) Стихъ (въ Библіи). 2) у стих. Безпрестанно, безпрерывно. Угор.
Татарча, -чати, с. Татаренокъ. Ум. татарчатко. І дитині приспівала: «люлі-люлі, татарчатко!» АД. І. 290.
Утрупатися, -паюся, -єшся, гл. Привыкнуть. Шух. І. 112.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧУМЛЕНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.