Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зашкарупіти

Зашкарупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. = зашкарубнути. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАШКАРУПІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАШКАРУПІТИ"
Брувинячий, -а, -е. Изъ шепталы.
Ду́мно нар. 1) Задумчиво. Шкода здоганяти, шукати, гукати! Пішла луна по гаєві сумно. Ніхто не озвався, а ні засміявся, зоставсь козак сам собі думно К. Досв. 67. 2) Гордо.
Задьо́р, -ру, м. Причина къ ссорѣ, дракѣ. Задьор між їми є. Н. Вол. у.
Ізр.. Cм. зр.
Недосить нар. Недостаточно.
Перчина, -ни, ж. Зерно, перца. Мнж. 146. Ум. перчинка.
Присада, -ди, ж. 1) Усадьба. У Пимона присада добра. Н. Вол. у. 2) Привитая вѣтка плодоваго дерева. присаду класти. Прививать деревья. Шух. І. 110.
Пронняти, -йму, -меш, гл. = проняти. Наче ножем пронняла Христю наскрізь. Мир. Пов. II. 78.
Улещати, -щаю, -єш, сов. в. улестити, улещу, -стиш, гл. Умасливать, умаслить, задабривать, задобрить, ублажать, ублажить. Язиком його влещає, в серці иншу думку має. К. Псал. 25. Як її не улещав, а не схотіла зостатися. Стор. МПр. 28. Стали улещать чоловіка, щоб він заночував у них. Стор. І. 71.  
Челядинка, -ки, ж. = челядниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАШКАРУПІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.