Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зашкварювати

Зашква́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зашква́рити, -рю, -риш, гл. 1) Сильно жарить, сильно нагрѣвать, нагрѣть. 2) Зажаривать, зажарить. 3) Приправлять, приправить поджареннымъ саломъ. Въ ироничной пѣсенкѣ: Гарбуз варю, гарбуз печу, гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила, редькою зашкварю (т. е. вмѣсто сала). Грин. III. 387. 4) Дѣлать что-либо съ силой, съ напряженіемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАШКВАРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАШКВАРЮВАТИ"
Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. Драг. 135. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. Рудан. І. 60. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне. Вінок. 36.
Забости́, -боду́, -де́ш, гл. Заколоть. Вх. Уг. 238.
Занепа́сти Cм. занепадати.
Кобень, -ня, ж. Капюшонъ у бурки. Надів даху... ззаду кобень так і грає. ЗЮОР. І. 175.
Коловоріт и коловорот, -роту, м. = 1) = коворот 2. 2) Верхняя подвижная (вращающаяся) подушка на передней оси телѣги. Kolb. І. 67. 3) Бревно, которымъ поворачивается вѣтряная мельница. Залюбовск.
Наступниця, -ці, ж. Преемница. Желех.
Новомлинка, -ки, ж. Родъ водки. КС. 1883. VII. 497.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе. Желех.
Страшитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Страшиться, чувствовать страхъ. Десь ти сам боїшся, і нас козаків страшишся. Макс.
Усьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебнуть, втянуть въ ротъ жидкаго. Брат лиш єдну лижку всьорбав. Гол.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАШКВАРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.