Гу́сячий, -а, -е. Гусиный, гусячій. Беруть кістку з гусячого крила.
Дзявку́н, -на́, м. = Дзявкало.
Згорджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. зго́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать, пренебречь. Не раз єси, не два добрими людьми згордила.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Підпадати, -да́ю, -єш, сов. в. підпасти, -паду́, -де́ш, гл.
1) Падать понемногу, прибавляться, прибавиться. Сніг підпадає потроху.
2) Падать, пасть подъ что. То він біжить, підбігає і пожар під ноги підпадає.
3) Только сов. в. — на. Походить, быть похожимъ. Прізвище підпада на щось з їжі.
4) — під. Подчиняться, подчиниться.
5) — під мислі. Нравиться, понравиться. Ой ти мені, вражий сину, під мисленьки не підпав.
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Простий, -а, -е. 1) Простой. Простий люд. Хто таки, простий чоловік, дається в знаки.
2) Прямой. Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги. Я знаю сам, що просте, що кривее.
3) Прямой, искренній. Десь Бог мене покарав, — лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу.
Раїти, -раю, -єш, гл. = раяти.
Стугенька нар. Ум. отъ стуга.
Цісарський, -а, -е. 1) Австрійскій.
2) Императорскій. Цісарський стрілець.
