Вигадчиця, -ці, ж. = вигадниця. Дочка була вже така вигадниця, що нехай Господь боронить.
Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька.
2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Ще не дуже після родин виходилась.
Зав'Я́зуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. зав'яза́тися, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Завязываться, завязаться. 2) Завязываться (о плодахъ), завязаться. 3) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться, возникать, возникнуть. Треба трошки полежать, щоб сало зав'язалось.
Занікче́мніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ.
Земля́нка, -ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. 2) Въ пѣсняхъ иносказательно: могила. 3) Картофель (возлѣ Бучача въ Галиціи). Ум. земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку.
Копачкий, -а, -е. = копательний. Дід Юрко замолоду був копачкий.
Миґла́ш, -ша, м. Сортировщикъ срубленнаго дерева, складывающій его въ миґли. Ті що миґлюють дерево, називаються миґлаші.
Нещасниця, -ці, ж. Несчастная женщина. Ой де ж наша нещасниця, що до нас немає? Ум. нещасничка. Моя й дочко, моя й нещасничко!
Підборідь I нар. Подъ подбородокъ. Овивають її (перемітку) попід бороду, підборідь.
Сажати, -жа́ю, -єш, гл.
1) = садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити.
2) = садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають.
3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати.
4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! — Вона всадить.
