Вихитувати, -тую, -єш, сов. в. вихитати, -таю, -єш, гл. 1) Расшатывать, разшатать, разшатавъ повалить. Вітер дерева вихитує. Славяносербск. у. Корова чухалась, чухалась, поки стовпа вихитала. 2) Только несов. в. Качать. Корови — так попереду і аж головами вихитують.
Горну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка.
Захолоджуваты, -джую, -ешъ с. в. захолодыты, -джу, -ды́ш,, гл. Застуживать, застудить. Було й замочу ноги, і захолоджу, а кочу на батьківських до дітей.
Илець, ильця́, м. = ивка 2, Equisetum arvense.
Очухрати, -ра́ю, -єш, гл. = обчухрати.
Полуночний, полуношний, -а, -е. Полночный. Світовая зоря ясна, полуночна темна. Стала полуночна година наступати, став Алкан баша до галери прибувати. Дума. Полуношна зірка зійшла, а вони ще далеко од села.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Фірманський, -а, -е. Кучерской.
