Глаза, -зи, ж. = логаза.
Догля́нути Cм. Доглядати.
Дручя́га, -ги, ж. Ув. отъ II. друк.
Ду́бонько, -ка, м. Ум. отъ дуб.
Зголи́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сбрить. Перший раз, як живу на світі, довелось мені зголити вуси. 2) Оголить, обнажить. Переносно: сдѣлать бѣднымъ, нищимъ. Та бодай же ти, корчмо,... та й у пень згоріла, та як ти ж мого сина, та як ти молодого, та навіки зголила.
Миготли́вий, -а, -е. Блещущій.
Навдьо́ри нар. = навдери. Бач, — добра: матір покинула, а сама навдьори.
Покірник, -ка, м. Покорный кому чоловѣкъ. Рятуй душу мою, Спасе: я покірник твій прихильний.
Стигнути, -гну, -неш, гл.
1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне.
2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне.
3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Шеберхнути, -хну, -неш, гл. = шелеснути. Ніщо не шеберхне.
