Ану́! меж. Ну-ка; ну-лишь, попробуй! Ану лиш, годі тобі лежати! Ану вдарь! Ану ще слово скажи, то так і вилетиш із хати! Ану-ну! Попробуй только!
Відгрібатися, -ба́юся, -єшся, сов. в. відгребтися, -буся, -бешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. Ніяк я від його (лиха) ні одіб'юся, ні одгребуся. Та Бог з вами! — одгрібався Чіпка, — не рад, що й зачепив таку причепу.
Гребі́нча́стий, -а, -е. 1) = Гребенатий. 2) Гребі́нчесті у́ставки. — уставки съ особаго рода узоромъ, вышивкой. Cм. Гребіночка 2.
Кпини, кпин, ж. мн. Насмѣшки, издѣвки.
Ма́ґоль, -ґля, м. = маґіль.
Насміх, -ха, м. Насмѣшникъ. Женише мій, насміше мій, на сміх мене любиш. Cм. насмішок.
Половчик, -ка, м. Родъ небольшой птицы полового (Cм.) цвѣта.
Скрипунь, -ня, м. = скрипник 2.
Стріла, -ли, ж.
1) Стрѣла. Летіла стріла уподовж села, убила стріла вдовиного сина.
2) — огняна. Молнія.
3) Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу.
4) Часть ткацк. станка. Cм. верстат.
5) Часть маслобойни. Cм. олійниця.
6) Часть плуга.
7) — водяна. Раст. = стрілиця 4. Ум. стрілка, стрілонька, стрілочка. Винесла лучок і стрілочок пучок.
Харцизяка, -ки, м. Ув. отъ харциз. Возьміть його, харцизяку — він уб'є мене.
