Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дочечка

До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЧЕЧКА"
Безпечати, -ча́ю, -єш, гл. = убезпечати.
Жовтозілля, -ля, с. раст. Senecio erucaefolius L. Анн. 326.
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.
Коркобець, -бця́, м. Радуга. Вх. Зн. 28.
Неоружний, -а, -е. Безоружный. К. ЧР. V.
Пендюр, -ра, м.водити. = лаятися. Ном. № 13601.
Повтанажувати, -жую, -єш, гл. Утомить сильно (многихъ).
Стародавній, -я, -є. Старинный, древній. К. ЧР. 272. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Греб. 360. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Чуб. II. 255. Башти стародавнього замку князів Вишневецьких. Стор. МПр. 62.
Стріча, -чі, ж. Встрѣча. Біжать один одному в стрічу. Котл.
Чуркало, -ла, с. = джерело. Шух. І. 111. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЧЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.