Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зачіпати

Зачіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачепи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Цѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть. Чи витягнеш з води Левиахвана, гачком його, як рибу, зачепивши. К. Іов. 92. ні за що рук зачепи́ти. Ном. № 9870. Не съ чѣмъ начать, нѣтъ средствъ для начала (о хозяйствѣ, заработкѣ). За що б тут руки зачепити? За яке ремество взятись? Чуб. II. 17. хиба́ тебе́ во́зом зачепи́ли? Чѣмъ тебя особеннымъ затронули, обидѣли? Ном. № 4040. 2) Трогать, тронуть, затрагивать, затронуть. Міг би йому листи визволені писати, щоб не міг ніхто нігде зачіпати. Макс. (1849), 33. Мене вовки і не зачепили. Грин. І. 165. А сусідці перстень даєш, — нащо ж мене зачіпаєш? Чуб. V. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 116.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧІПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЧІПАТИ"
Відросток, -тку, м. Отростокъ. Який корінь, такий і одросток. Ном. № 7139. Ум. відростоньок. Зеленая та дібрівонько, чого в тебе пеньків много, зеленого а ні одного, одростонька ні од одного? Грин. ІІІ. 468.
Заплі́скувати, -кую, -єш, сов. в. заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Прибивать, прибить поверхность почвы дождемъ. 2) Расплющивать, расплюснуть конецъ чего-либо.
Ординський, -а, -е. Относящійся къ ордѣ. Шляхом битим ординським ой там гуляв козак Голота. АД. І. 168.
Паужіня, -ня, с. То, что высыпается изъ подъ пауза. Вх. Лем. 447.
Побутніти, -ні́ю, -єш, гл. Истлѣть, сгнить, заплесневѣть. Милий, милий, що тобі є? Же ті власки побутніли, білі личка почорніли. Гол. І. 84.
Повбуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Обуться (о многихъ). Це ви ще й досі не повбувались? Богодух. у.  
Повсяденщина, -ни, ж. Обыденность. Сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини. К. КП. 130.
Придержувати, -жую, -єш, сов. в. приде́ржати, -жу, -жиш, гл. Придерживать, придержать. Протиус догнав, Недвига придержав. Рудч. Ск. І. 121. придержати ходу. Умѣрить шагъ, пойти тише. МВ. І. 105.
Хріниця, -ці, ж. Lepidium latifolium L. ЗЮЗО. І. 126.
Шамко нар. Проворно, скоро, быстро. Шуми ж, вітре буйнесенький, в хмарі й на землі, ганяй же ти шпарко-шамко човни по воді. О. 1861. XI. 44. Ум. шамке́нько. Шамкенько жне. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЧІПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.