Дото́чувати, -чую, -єш, сов. в. доточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Дотачивать, доточить о жидкости), доцѣлить. 2) Прибавлять, прибавить, увеличивать, увеличить. Чим Бог світлость доточив? — Огнем. Як почав я лізти і короткий мотузок не сягав аж до землі, то я візьму вгорі урву, а внизу доточу.
Казанок, -нка, казаночок, -чка, казанчик, -ка, м. Ум. отъ казан.
Обладувати, -дую, -єш, гл. Владѣть, обладать. Мій брат буде обладувати полем. Володимир князь царством всім обладує.
Петрівчаний, -а, -е. = петрівній. Петрівчаний день.
Полицейник, -ка, м. = полиціян.
Прикладок, -дка, м. Небольшая копна хлѣба. Кладь соломы.
Рашкуль, -ля, м. Терпугъ.
Самовладно нар. Самовластно, самодержавно.
Чалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сѣдѣтъ. Вже в тебе чаліється борода.
Чолкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдѣлять лучшее зерно (чоло).
