Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важко

Ва́жконар. Тяжело. Будуть підпрягать, як де буде на волів важко. Рудч. Ск. І. 180. Не розливай, мати, води, бо важко носити. Н. п. Тяжко-важко убогому багату любити. Н. п. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. 8. Коні уже важко йдуть. Грин. II. 104. Ва́жко бре́ше. Сильно вретъ. Ум. Важе́нько, важке́нько. А ненька зачула, важенько вдихнула. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖКО"
Дишка́нт, -ту, м. Дискантъ.
Довива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дови́ти, -в'ю́, -в'є́ш, гл. Довивать, довить, окончить вить, свивать. Ой прошу вас, дружечки, до хати моїй донечці віночок довивати. Грин. ІІІ. 458.
Достача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доста́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Доставлять въ нужномъ количествѣ. Аби достачали, я зроблю як слід А мед-вино поплачу, сіно-овес достачу. Мет. 46. А ви думали, грошей у мене нема? Достачу, не бійтесь! Лебедин. у. 2) Быть достаточнымъ доставать. Не достача на сорочку.
Зго́жий, -а, -е. Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже. Ном. № 9705.
Постаріти, -рію, -єш, гл. Постарѣть, состарѣться. Ніколи не постаріє. Н. Вол. у.
Сільний, -а, -е. Соляной. Шух. І. 16.
Угавати, -ва́ю, -єш, гл. Успокаиваться. І рот у дитини не вгаває: все йому хліба давай. Карі очі не сплять ночі, ніжки не вгавають. Мет. 85.
Цвіркіт, -коту, м. = цвірінькання. Желех.
Шериквас, -са и -су, м. = шерітвас. Чуб. VII. 576.
Шестикутний, -а, -е. Шестиугольный. Шух. I. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.