Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важко

Ва́жконар. Тяжело. Будуть підпрягать, як де буде на волів важко. Рудч. Ск. І. 180. Не розливай, мати, води, бо важко носити. Н. п. Тяжко-важко убогому багату любити. Н. п. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. 8. Коні уже важко йдуть. Грин. II. 104. Ва́жко бре́ше. Сильно вретъ. Ум. Важе́нько, важке́нько. А ненька зачула, важенько вдихнула. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖКО"
Бланяр, -ра, м. = скляр. Вх. Лем. 392.
Бутля, -лі, ж. = бутель. Желех.
Кошовий, -а́, -е́ 1) Относящійся къ кошу. 2) Только м. р. Кошевой, начальникъ Запорожской Сѣчи. Ой полети, галко, ой полети, чорна, на Дін риби їсти, ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Грин. III. 602.
Лінува́тися, -нуюся, -єшся, гл. Лѣниться. «Поможи, Боже!» — А ти не лінуйсь, небоже! Ном. № 9943. Я їй щиро робила, не лінувалась і слухняна була. МВ. І. 29.
Лупи́рь, -ря́, м. = лупій.
Підбій, -бою, м. 1) Подкладка. Вх. Зн. 48. 2) Покореніе; порабощеніе. Желех. 3) Насѣк. Arctia (гусеница). Вх. Пч. І. 5.
Пороз'їдати, -да́ю, -єш, гл. Разъѣсть (во множествѣ). Це якесь мило погане: гляньте, як руки пороз'їдало. Кіевск. у.
Удрати, -ся. Cм. вдирати, -ся.
Фанатик, -ка, м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого. К. ПС. 74.
Худо I, -да, с. Худо, зло. Я їм добра не вжичу, худа не мислю. Чуб. V. 1172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.