Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важко

Ва́жконар. Тяжело. Будуть підпрягать, як де буде на волів важко. Рудч. Ск. І. 180. Не розливай, мати, води, бо важко носити. Н. п. Тяжко-важко убогому багату любити. Н. п. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Шевч. 8. Коні уже важко йдуть. Грин. II. 104. Ва́жко бре́ше. Сильно вретъ. Ум. Важе́нько, важке́нько. А ненька зачула, важенько вдихнула. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖКО"
Дзю́ра, -ри, ж. и пр. = Діра и пр. То так потрібне, як дзюра в мості. Ном. № 9817. Ум. Дзю́рочка.
Забудува́ти, -ся. Cм. забудовувати, -ся.
На́доба, -би, ж. Нужда, необходимость. По надобі, то найдеш і в кадобі. Г. Барв. 15.
Ознаймувати, -мую, -єш, гл. = ознаймити. К. ЧР. 425.
Опустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. В тому селі холера була така страшна, що після неї село зовсім опустіло. Васильк. у.
Перепродуха, -хи, ж. = перекупка.
Поприколювати, -люю, -єш, гл. Пришпилить (во множествѣ).
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Роздоїтися Cм. роздоюватися.
Шпіальтер, -ру, м. Цинкъ. Купив міди та шпіальтеру до дзвону. Черняхов.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.