Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабик

Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИК"
Звели́чувати, -чую, -єш, сов. в. звели́чити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, сдѣлать великимъ, возвышать, возвысить. Здобудеш, хлоню, слави, зміркувавши, чия тебе звеличує держава. К. ЦН. 257.
Кокотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Лепетать, болтать. Кокотить, як бойко жовточеревий. Ном. № 12891.
Невідник, -ка, м. Рыболовъ, ловящій рыбу неводомъ. Ум. невідничок. Мої три невіднички, три молодчики, роспустіте ж ви шовковий невод! Чуб. III. 300.
Отже нар. 1) Вѣдь. Отже збреше бісів син! Отже доведеться самому йти. 2) Поэтому, слѣдовательно, итакъ.
Понадуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. = понадиматися. Сим. 146.
Привідниця, -ці, ж. Предводительница; руководительница. Левиц. І. 286.
Розвиднюватися, -нюється, гл. безл. = розвиднятися.
Розшушукати, -каю, -єш, гл. = розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Сивобородий, -а, -е. Сѣдобородый. Гетери гостя привели сивобородого. Шевч. 604.
Цвіргун, -на, м. = цвіркун.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.