Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабик

Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИК"
Глевтюк, -ка, м. = глевтяк. Аф. 360.
Мазґли́вий, -а, -е. Плаксивый. Вх. Лем. 433.
Окличен, окличний, -а, -е. Извѣстный. А був старшиною Грицько Коломниченко — по всьому війську барзе окличен. АД. І. 177.
Пішка, -ки, ж. = піхурка. Вх. Зн. 49.
Повпрохуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Упросить кого впустить въ хату (многихъ). Повпрохувалися в хату погрітись. Волч. у.
Поодружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Жениться, выйти замужъ (о многихъ).
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Свашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть свашкою.
Тітоньчин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ.
Угляний, -а́, -е́ ? По-при пшеницю угляний гостинець. Гол. IV. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.