Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабик

Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИК"
Аїр. Cм. аєр.
Гишпанець, -нця, м. Испанецъ. Индиком ходить там гишпанець. Котл. Ен. IV. 12.
Доверши́ти Cм. Довіршувати.
Палениця, -ці, ж. 1) = паленина. Вх. Лем. 446. 2) Печеная прѣсная лепешка. Фр. Пр. 137.
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ. Гол. Од. 14.
Порозмантачувати, -чую, -єш, гл. Растратить, промотать (во множествѣ).
Поскарлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Искривиться, согнуться въ крючекъ (во множествѣ). Поскарлючувався ячмінь од спеки (в полі). Волч. у.
Проволочитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) = проволоктися. 2) Пробродить. Цілий день проволочився, ходячи то сюди, то туди.
Розріст, -росту, м. Ростъ, развитіе.
Самітність, -ности, ж. = самотність. К. ХП. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.