Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вава

Вава, -ви, ж. Дѣтск. ранка, боль. О. 1861. VIII. 8. Ум. вавка, вавонька, вавочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАВА"
Бесєкур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Зн. 2.
Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась. Чуб. І. 144.
Гавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гавкати. У дворі гавкнуло цуценя. МВ. І. 108.
Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза. Угор.
Лопу́цьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. Хиба моя душа з лопуцька, — не хоче того, чого й людська. Ном. № 1588.
Ма́ківочка, -ки, ж. Ум. отъ маківка.
Поближчати, -чаю, -єш, гл. Приблизиться, стать ближе.
Повимокати, -каємо, -єте, гл. Вымокнуть (о многихъ). В людей жито або повимокає, або посохне. Г. Барв. 195.
Пристрічений, -а, -е. Замѣченный въ чемъ либо, заподозрѣнный. Та чом же на його напались за ту крадіжку? — Тим, що він був уже пристрічений наперідь. Новомоск. у.
Просатарь, -ря, м. Мужчина, приглашающій гостей на крестины, свадьбу, похороны и пр. Вх. Лем. 458. Cм. прохатарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.