Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ваганиці

Ваганиці, -ниць, ж. мн. = вагани, если не ошибка вмѣсто: ногавиці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГАНИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГАНИЦІ"
Бревкання, -ня, с. Жранье.
Густи́рька, -ки, ж. Родъ рыбы. Александровск. у. (Стрижевск).
Загну́ти, -ся. Cм. загина́ти, -ся.
Лацно нар. = латво. Лацно на сім світі що хотіти, те чинити. Ном. № 1334.
Омелюха, -хи, ж. = намелюшка. Вх. Пч. II. 9.
Пометати, -мечу, -чеш, гл. 1) Бросить (во множествѣ). Дрібні листи написала та й на воду пометала. Чуб. V. 948. Всіх турків у Чорнеє море пометали. АД. І. 215. 2) Разорвать на куски. Тілко змій ногу з стремена, так охота (звіри) його і пометала. Мнж. 32. Объ одеждѣ: разорвать, изорвать. Через перелаз упав — жупанину пометав. Грин. III. 665. Изрубить въ куски. Ой як пойду, всієх повоюю, мечом помечу, конем потопчу. Грин. III. 44.
Поперераджувати, -джую, -єш, гл. Перерѣшить (во множествѣ).
Трахтир, -ра, м. Трактиръ. А милень з трахтира йде. Чуб. V. 588.
Худопахолок, -лка, м. 1) Малосильный человѣкъ. Старший здоровий, оттакий! да й то не худопахолки. ЗОЮР. І. 77. 2) Бѣднякъ, незнатный, простой человѣкъ. Як можна, що круль свою дочку видав за худопахолка. Чуб. II. 89.
Швайкуватий, -а, -е. = швайковитий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАГАНИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.