Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ваганиці

Ваганиці, -ниць, ж. мн. = вагани, если не ошибка вмѣсто: ногавиці? Було собі три брати: шли собі широкою дорогою, найшли собі рукавиці, ваганиці і вроки... Стали поділятися: одному — рукавиці, другому — ваганиці, третьому — вроки. (Заклин.) Чуб. І. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГАНИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГАНИЦІ"
Вершак, -ка, м. Верхушка дерева, верхняя часть дерева. Смерека, якій утято замолоду вершак. Шух. І. 185. Шух. I. 176.
Гру́бка, -ки, ж. Ум. отъ груба. Вас. 193.
Ґосподи́ня, -ні, ж. = Господиня. Желех.
Пір'ячко, -ка, с. 1) Ум. отъ пір'я. Перышки. Іди, іди, куріпочко, додому, та не давай пір'ячка нікому. Мет. 122. 2) Зелень чеснока, лука. Вас. 204.
Пошвендати, -даю, -єш, гл. Пошляться, побродить.
Простник, -ка, м. Стебель, преимущественно прямой и вертикально стоящій. Вх. Зн. 57.
Пустотня, -ні́, ж. = пустота 1. Хлоп'ят любив, з дітьми, мов сам дитина, грався, вони йому здавалися пташками; їх реготом та скоками втішався і веселивсь забутими піснями. А послі пустотні впадав у сум глибокий.... К. МХ. 17.
Рижиїще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ рижій. Лохв. у.
Снажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загорюй снажно та й їж смашно. Ном. № 9967.
Хохо́л, -ла, м. = Хохолаз. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАГАНИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.