Ватріти, -рі́ю, -єш, гл. Сгорать.
Виплачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. виплатитися, -чуся, -тишся, гл. Расплачиваться, расплатиться, погашать, погасить долгъ. Жид поналічував на людей стільки довгу, що стало вже не в моготу й виплатиться.
Галайко, -ка, м. Крикунъ, верезга.
Дово́лити, -лю, -лиш, гл. Довольствовать, содержать въ довольствѣ.
Колокільце, -ця, с. Бубенчикъ? А-а люлечки! шовковії вірвечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка: засни, мала дитиночка!
Моркоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться).
Пожалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Пожаловаться. Панночка пожалкувалась на тебе старий.
Правдивість, -вости, ж. Правдивость. Апостоли правдивости святої. Суди, Господи, незлобу і правдивість мого серця.
Розволочити, -чу́, -чиш, гл.
1) Розволокти.
2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Не я тебе волочіла, та й не моя ненька, а чорнії мої очі, чівочка гладенька; не я тебе та й волочу, сам же сі волочиш, замісць іти в полонинку, гуляєш поночі.
Хлопський, -а, -е. Простой, мужичій. Груба хлопська тварж.
