Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівсик

Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВСИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВСИК"
Залютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Прійти въ ярость.  
Занеха́ювати, -ха́юю, -єш, сов. в. занеха́яти, -ха́ю, -єш, гл. 1) = занехати, занедбати. Так ти, доню, занехаяла того, що любили? Одвезли дитину да й занехаяли. Не годувала собаки, занехаяла, а він хоч і старий, а все таки поміч дає. Рудч. Ск. І. 13.
Здя́куватися, -куюся, -єшся, гл. Наблагодариться. Не здякуюсь. Ном. № 12052. Так ті люде не здякувались. ЗОЮР. І. 231.
Карниз, -зу, м. Карнизъ. Стояла палата хороша, висока, убрана в карнизи. Левиц. І.
Осмолювати, -ся, -люю, -ся, -єш, -ся, сов. в. осмолити, -ся, -лю́, -ся, -лиш, -ся, гл. = обсмолювати, -ся, обсмолити, -ся.
Патли, па́тлі, -лів, м. мн. Длинные волосы, космы. Невістка дівчину так і вхопим за патли. Г. Барв. 369. Тогді то жид-рандар стиха підхождає, козака за патлі хватає. Дума.  
Совзениця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Зн. 65.
Станівкий, -а́, -е́ 1) Возмужалый, достигшій совершеннолѣтія. Подол. г. Дівка станівка, пора заміж. Н. Вол. у. 2) Постоянный, установившійся. Станівка зіми. Черк. у.
Старчик, -ка, м. Ум. отъ старець.
Строковий, -а, -е. На срокъ нанятый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВСИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.