Дячи́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ дьячка.
Зача́лити, -лю, -лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив.
Кидь! II, меж. Выражаетъ бросаніе. Ухопив та кидь його об землю!
Надобі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. = надбігти. Ой надобіг брат до неї: що ж ти собі ізробила?
Наздо́птувати, -тую, -єш, сов. в. наздопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу».
Озиркнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = озирнутися.
Повимудровувати, -вую, -єш, гл. = повигадувати.
Понасіювати, -сіюю, -єш, гл. = понасівати. Се все понасажував, понасіював дідусь.
Спиток, -тку, м. Проба, испытаніе. Хиба на спиток узяти білі. яка то вона буде.
Укленяти, -няю, -єш, гл. 1) Настойчиво упрашивать, заклинать. 2) Упрекать. Вона його вкленяла, як почула, що він так зробив.
