Бульчати, -чу, -чиш, гл. = булькотати.
Вигодовувати, -вую, -єш, сов. в. вигодувати, -дую, -єш, гл. Вскармливать, вскормить. Вигодував сина Саву козакам на славу. Ой мала вдова сина сокола, вигодувала, в військо оддала. 2) Выкормить, откормить. Вигодувала аж двадцять четверо свиней, та й рахуби їм не дам. 3) Израсходовать въ пищу, на кормъ. Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати.
Змигнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть. І оком не змигнуть, як... звалився з дуба чоловік.
Люди́нка, -ки, об. ум. отъ люди́на.
Надко́шувати, -шую, -єш, сов. в. надкоси́ти, -кошу́, -сиш, гл. Надкашивать, надкосить.
Налі́плювати, -плюю, -єш, сов. в. наліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Лѣпить, налѣпить, прилѣплять, прилѣпить; наклеивать, наклеить.
Ненаський, -а, -е. Не нашъ, чужой, чужестранный. Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люде.
Обсохнути. Cм. обсихати.
Поворітьма нар. Ha обратномъ пути.
Трощити, -щу́, -щи́ш, гл.
1) Ломать, трощить, превращать въ щепки. Трощіте сосну на дрізки.
2) Ѣсть съ жадностью. Почав чабака трощити, уклав і другого, і третього.
