Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валиво

Валиво, -ва, с. Корыто. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛИВО"
Бринчок, -чка, м. Звонокъ, бубенчикъ. Вх. Уг. 228.
Дзиґа́р, -ра́, м. = Годинник. Чаще въ уменьшит. формѣ: дзиґа́рок (Cм.).
Имберець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Лапнути, -ся. Cм. лапати, -ся.
Поперемагати, -гаю, -єш, гл. То-же, что и перемогти, но многихъ.
Пошпурити, -рю, -риш, гл. Швырнуть. Мнж. 117. Як пошпуре коляку туди, де вона вперве лежала, так та коляка в землю і породилась. Драг. 23.
Рамуватий, -а, -е. = рамкастий. Вх. Лем. 459.
Сваття, -тя, с. соб. отъ сват. Не сміхом сваття, не сміхом. Ном. № 12651.
Файфа, -фи, ж. Родъ снаряда для мотанія нитокъ. Вх. Уг. 249.
Хвошка, -ки, ж. Шкура дохлой овцы или козы. Херс. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.