Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валиво

Валиво, -ва, с. Корыто. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛИВО"
Ґрузло, -ла, с. Комъ, куча. Ґрузли снігу. Вх. Уг. 235.
Друшля́к, -ка́, м. 1) Родъ металлическаго или глинянаго ситца, сосудъ съ дырочками въ днѣ, чрезъ который сцѣживаютъ воду съ варениковъ, лапши, макаронъ и т. п. 2) Родъ шубки-безрукавки или длиннаго суконнаго жилета. Вх. Лем. 412.
Підмісити, -шу́, -сиш, гл. Подмѣсить. Глини мало підміси.
Підпис, -су, м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка. Кременец. у.
Повипорювати, -рюю, -єш, гл. Выпороть (во множ.).
Риндзка, -ки, ж. Сычугъ. Вх. Уг. 238.
Скликатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Перекликаться, звать другъ друга. І почали вони скликатися. Рудч. Ск. І. 31. 2) Сзываться.
Спинковий, -а, -е. Спинной, со спины. Спинкова щетина. Полт. г. 2) Переносно: самый отборный, лучшій. Саме спинкове панство. Мир. ХРВ. 418.
Тетерець, -рця, м. = тетервак. Вх. Пч. II. 15.
Цік! меж. Крикъ, которымъ понуждаютъ овецъ идти. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.