Го́спідь, го́спода, м. = Господь. Ум. Го́спідок. Госпідку любий, поможи мені.
Зага́рливий, -а, -е. Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи.
Качаня, -ня́ти, с. Маленькій кочень, початокъ, маленькая кочерыжка. Покотив качаня капусти з чієгось воза. 93.
Ма́лість, -лости, ж. Дѣтство, дѣтскій возрастъ. Оддав старий своє... серце малій дитині. Старість побраталась з малістю.
На́пи́ток, -тка, -тку, м. Напитокъ. То Хмельницький теє зачував, ще луччих напитків подавав. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає. Ум. напи́точок.
Пернач, -ча, м. = пірнач.
Розбрязкатися, -каюся, -єшся, гл. Сильно бряцать, звонить чѣмъ.
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева.
2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару.
3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється.
Учічкати, -каю, -єш, гл. = заквітчати. Образи учічкані свяченим зілям.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ.
