Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вавкання

Вавкання, -ня, с. Частыя жалобы на боль. А набридло вже мені твоє вавкання!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАВКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАВКАННЯ"
Викладчатий, -а, -е. Отложной. Викладчатий комір (у сорочці). Левиц. Пов. 181.. Cм. викладаний.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Калічений, -а, -е. Искалѣченный... Підняв руки калічені до святого Бога. Шевч. 529.
Наліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Налетаться.
Нарази́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. 1) Наткнуться на что-либо острое. 2) — кому. Навлечь на себя чье нибудь неудовольствіе.
Натужати, -жаю, -єш, гл. Гнать лошадь сверхъ силъ ея. Ми, їдучи, не натужали коня. Волч. у. (Лободовск.).
Недовідомий, -а, -е. Невѣдомый; неисповѣдимый. Щось побачив страшне, недовідоме. Борз. у. Тополі, ростучи уряд, про його дещо шепотять недовідомими річами. Греб. 340. Славили в гаях і на житах недовідомого їм ласкавого і щедрого Бом. К. (О. 1861. II. 228). Недовідома глибиня морська. К. ЦН. 242.
Передержати Cм. передержувати.
Повивач, -ча, м. Свивальникъ. Мил. 29. Там Пречиста сина купала, а скупавши повивачем сповила. ХС. VII. 444.
Умивання, -ня, с. Умываніе. Ум. умиваннячко. Вибілило личко умивиннячко. Чуб. ІІІ. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАВКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.