Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вавкання

Вавкання, -ня, с. Частыя жалобы на боль. А набридло вже мені твоє вавкання!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАВКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАВКАННЯ"
Бувальщина, -ни, ж. Былое, быль. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина сказать. Шевч. Моє діло — бувальщину згадувати. Г. Барв. 19.
Вихрестити, -ся. Cм. вихрещувати, -ся.
Зубровий, -а, -е. Зубровый. Друга трубонька та мідяная, третя трубонька та зубровая. Гол. II. 61.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3) Многолюдно. Н. Вол. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Помести Cм. помітати.
Пообмивати, -ва́ю, -єш, гл. Обмыть (во множествѣ). Пообшивав ноги. Єв. І. XIII. 12.
Роспитати, -ся. Cм. роспитувати, -ся.
Старчота, -ти, ж. соб. Нищіе. І наша темна старчота, ради тієї ледащиці горілки, бренчишь їм на кобзах усячину. К. ЧР. 32.
Субіч нар. Обокъ, возлѣ.
Умерлець, умерця, м. Мертвець. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАВКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.