Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вагівниця

Вагівниця, -ці, ж. Вѣсы. Усі на Божій вагівниці легкі, нікчемні як полова. К. Псал. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГІВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГІВНИЦЯ"
Бакхичний, -а, -е. Вакхическій. Левиц. І. 520.
Дятли́на, -ни, ж. = дятловина.
Законова́лити, -лю, -лиш, гл. Залѣчить, заморить лѣченіемъ.
Красний, -а, -е. Прекрасный, красивый, хорошій. Не родися красна, та родися щасна. Ном. № 1674. За тиждень прийшла в Київ. Красний, Боже який! МВ. І. 23. Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна: перед нею й поза нею впала зоря ясна. Н. п. Ти, козаче молоденький, слова твоі красні. Мет. 107. Хто б мав таке слово пишне да красне, щоб так як на картині змалював той манастирь. К. ЧР. 99. Красний сей світ! Федьк. красна дівка. а) Созвѣздіе Дѣвы. б) Радуга. Чуб. VII. 575., Ум. красненький, красне́сенький.
Кушпелити, -лю, -лиш, гл. 1) Пылить 2) Дымить. А він як запале ту гаспидську шпарку та все кушпелить, усе кушпелить, усе смале. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Нага́льність, -ности, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. 3) Бурность, порывистость.
Нагорі́ти Cм. нагоряти.
Наси́льне, нар. Насильно. Мене мати насильне женила. Чуб. V. 728.
Островки, -ків, м. Отверстія въ кожаныхъ лаптяхъ, куда вдѣваются веревочки, оборы.
Підполковник, -ка, м. Подполковникъ. Рудч. Ск. II. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАГІВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.