Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вагівниця

Вагівниця, -ці, ж. Вѣсы. Усі на Божій вагівниці легкі, нікчемні як полова. К. Псал. 140.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГІВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГІВНИЦЯ"
Бжуніти, -ню́, -ниш, гл. Жужжать. Желех.
Кабанча, -чати и кабанчик, -ка, м. Ум. отъ кабан.
Падчереня, -ня́ти, с. Ребенокъ падчерица. Щоб мені молодій конопель не брать і білих ручок не драть на чужії діти, на падчеренята. Чуб. III. 192.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали. Славяносерб. у.
Позубитися, -блюся, -бишся, гл. Иззубриться. Шабля позубилась. ЗОЮР. І. 96.
Похирляти, -ляю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время. Так збили, що ледво живого додому привезли. Похирляв і в недовзі вмер. ЕЗ. V. 31.
Прачечка, -ки, ж. Ум. отъ прачка.
Розгопцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Растанцоваться.
Термін, -ну, м. Срокъ, опредѣленное время. Которий забариться і не прибуде в термін, той не утече значного військового карання. Кост. Ч. 3.
Хвостяга, -ги, ж. = хвостяка. І хвостяги нема у дворі. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАГІВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.