вагани
Вагани, -нів, м. мн. 1) Продолговатая деревянная миса, родъ небольшого корытца для пищи. Всю страву в вагани вливали і роздавали всім ложки. 2) = ночви. Сів (дурень) у вагани та й плава. Ум. ваганки. Біля куреня уже стоять є ваганки, повнісінькі галушок з салом.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Том 1, ст. 120.