Грабі́ж, -жу́, м. 1) Грабежъ, ограбленіе. 2) Сборъ податей.
Карк, -ка, м.
1) Затылокъ, загривокъ. Єдин веде за чуприну, другий у карк б'є. Новц. карка вломити. Сломать шею. карка вигинати. Земно кланяться, низкопоклонничать. Александровск. у.
2) Верхняя часть шеи у вола.
Обськавати, -ва́ю, -єш, сов. в. обіськати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Находить, найти.
2) Искать, поискать въ головѣ. Хто ж їм буде головочки обськавати? Хто ж мені обіськає мою головочку.
Пилюга, -ги, ж. Большая пыль. Ну й пилюга на шляху — і не дихнеш!
Пробачення, -ня, с. Извиненіе, прощеніе. Почав просити в неї пробачення.
Скуйовдати, -даю, -єш гл.; скуйовдити, -джу, -диш,, гл.
1) Взъерошить, привести въ безпорядокъ (волоса).
2) Скомкать, смять. Скуйовдила спідницю.
3) Возбудить, взволновать. І всіх скуйовдила собой.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Хабарій, -рія, м. = хабарник.
Чапко нар. 1) Усердно. 2) Скоро, поспѣшно. Кладе чапко гроші в кисетину. Ум. чапке́нько. Побіжу лиш, чапкенько попереду.
