Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабіння

Вабіння, -ня, с. Приманиваніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБІННЯ"
Бренчка, -ки, ж. Раст. Rhinantus crista galli. Вх. Уг. 228.
Дієпись, -сі, ж. Исторія. Закр.
Крутливець, -вця, м. = крутіж. Вх. Зн. 30.
Ме́ння́, -ня, с. Имя. на мення. По имени. На мення не знаю, як його звуть. Конотоп. у. Ум. меннячко. Та два сини зродила, сама меннячко дала. Чуб. V. 923.
Перепередити, -джу, -диш, гл. = випередити. І біса перепередили. Федьк. I. 18.
Позакрашувати, -пую, -єш, гл. = позакапувати.
Поткання, -ня́, с. = піткання. Чия основа, аби моє поткання. Ном. № 9702. Ум. потканнячко. Ном. № 7547.
Рукопис, -су, м. Рукопись. Ном. Од видавця. ІІІ.
Товпига, -ги, об. Толстый, неуклюжій человѣкъ. А вже товпига і та. Черк. у.
Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.