Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вадитися

Вадитися, -джуся, -дишся, гл. Ссориться. Ой, мужу, та не вадьмося, та ходім до дому та порадьмося. Гол. ІІІ. 544.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАДИТИСЯ"
Ая́, нар. (Сокращенное а як же). Да, какъ же, разумѣется. Гуцул.
Бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Вх. Лем. 394. Cм. брид 2, бридій.
Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Їднаково нар. = однаково. Ном. № 643.
Кошуленька, кошулечка и кошулька, -ки, ж. Ум. отъ кошуля.
Кришталик, -ка, м. Ум. отъ кришталь.
Набаламу́тити Cм. набаламучувати.
Покощування, -ня, с. Наведеніе лакомъ, лакированіе.
Трепотіти, -чу́, -ти́ш, трепоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = трепотати.
Хохолик, -ка, м. = хохолаз. Вх. Уг. 273. Ум. хохо́личок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.