Дерка́ч, -ча́, м. 1) Коростель (птица). Rallus crex. А в очереті та деркач дере, пусти, мати, на юлицю, бо аж плач бере. 2) Вѣникъ безъ листьевъ, голикъ. Баба вловила, в міх положила, деркачем била. 3) Названіе вола тонкаго и высокого, съ подтянутымъ животомъ. 4) Трещетка вѣтряная или ручная для спугиванія птицъ въ огородѣ или саду. Части ручн. деркача: па́льки, карбо́ваний вало́к, фіст. 5) Родъ игры съ трещеткой. Ум. Дерка́чик.
Дзві́нка, -ки, ж. Бубновая масть въ картахъ. Йому́ дзві́нка сві́тить. Ему везетъ.
Доле́гливість, -вости, ж. Досада, непріятность.
Дочу́ти, -ся. Cм. дочувати, -ся.
Єдама́шка, -ки, ж. = адамашка. А де ж твої, пане Саво, сукні-єдамашки, що ти нажив, вражий сину, з козацької ласки? Знімали з себе жупани-лудани, блаватаси й єдамашки.
Мелу́н, -на́, м. Болтунъ, пустомеля. утнути мелуна. Солгать.
Осушечок, -чка, м. Ум. отъ осушок.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка.
Рев, -ву, м. Ревъ. Скот пустився з ревом. Ввійшла к Юноні з ревом, стуком.
Розважно нар. Разсудительно, благоразумно.
