Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе.
Вовковина, -ни, ж. Волчья яма. Викопав чоловік вовковину, да й укинув туди медведя, вовка, лисицю й зайця.
Гру́бий, -а, -е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Було собі два попи здорових і грубил. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... 3) Груби́й. Плохой. Изъ уваженія къ «свято́му хлі́бу» очень часто выражаются: груби́й хліб вмѣсто пога́ний. Як де на лупах, то й добрі жита, а на царині — і Боже, які грубі. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Писарня, -ні, ж. Канцелярія. Пішли в писарню до волосного писаря. Говорити смію про писарню ще твою. Газ мні буть там довелося... Але ж скільки там товклося за столами писарів. (В старовину) панувала.... мертва мова, котру викохано штучно по старосвіцьких чернечих писарнях.
Пуґачі, -чів, мн. = матаржин.
Роздума, -ми, ж. Размышленіе. Мав час на роздуму, — півроку зналися.
Рострявання, -ня, с. Разлука. Рострявання душі з тілом.
Сіменитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. О женщинѣ: рожать дѣтей. Тільки діти часто докучають. Сама й не вправлюсь. З першого году так і почала сіменитись.
Сніжина, -ни, ж. Снѣжинка. А думи гордії розвіє, як ту сніжину по степу. Ум. сніжинка, сніжиночка.
Статися, -ся. Cм. ставати, -ся.
