Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вайлюка

Вайлюка, -ки, Ув. отъ вайло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙЛЮКА"
Дошарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу? Васильк. у.
Зави́на, -ни, ж. Вина, погрѣшность. МВ.
Замили́тися 2, -лю́ся, -лишся, гл. = помилитися.
Запоро́жецький, -а, -е. = запорожський. Се все були запорожецькі землі. О. 1862. V. 101. Земля, мати, земля, мати, запорожецькая. Чуб. V. 951.
Зойкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, гл. Вопить, стонать, застонать. Желех.
Освятити, -ся. Cм. освячати, -ся.
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок. Вх. Пч. II. 17.
Пустовщина, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.
Рабство, -ва, с. Рабство. О. 1562. IX. 28. Неначе присудили її зумисно на темноту й рабство. Левиц. Пов. 254.
Сироїжка, -ки, ж. Грибъ: сыроѣжка, Agaricus Russula. ЗЮЗО. І. 110. Свіжий, хороший, як сироїжка. Ном. № 13145. Ум. сироїжечка. Чуб. V. 1183.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЙЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.