Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вайлюка

Вайлюка, -ки, Ув. отъ вайло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙЛЮКА"
Бузув'Я, -яти, с. = бузівок. Ум. бузув'ятко.
Дограва́ти, -граю́, -є́ш, сов. в. догра́ти, -гра́ю, -єш, гл. Доигрывать, доиграть. Дід до вечора дограв, а увечері став іти додому. Грин. II. 59.
Друзя́ка, -ки, м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплыло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? К. ЧР. 7. Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Мир. ХРВ. 276 Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається. Кв. І. 167.
Зімни́чуватий, -а, -е. Созрѣвающій поздней осенью.
Зоряшний, -а, -е. = зоряний. Ач яка зоряшна ніч! Хоч голки збірнії. Староб. у.
Кревність, -ности, ж. Родство.
Обгорілий, -а, -е. Обгорѣлый. Стоїть обгорілий пеньок. Рудч. Ск. II. 108.
Пооббризькувати, -кую, -єш, гл. Обрызгать (во множествѣ). Ну бо не дурій, Горпино! Глянь як пооббризькувала нас. Харьк. у.
Потерти Cм. потирати.
Цілинний, -а, -е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля. Констан. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЙЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.