Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вайлюка

Вайлюка, -ки, Ув. отъ вайло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙЛЮКА"
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає. Ном. № 10388.
Гі I сз. = II. Ге. Скулився, стулився, гі пес. Ном. № 3049.
Гри́вичка, -ки, ж. Бордюръ у цвѣточной клумбы, сдѣланный изъ дерну. Кінчали в садку ту гривичку, що біля грядочок, обкидати дерном. Новомоск. у.
Дослу́хати, -ся. Cм. дослухувати, -ся.
Колядниця, -ці, ж. Поющая колядки.
Позлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Слежаться (о многомъ). У його жупани та позлежувалися. Чуб. V. 735.
Понагнічувати, -чую, -єш, гл. Нажать, надавить (во множествѣ). Понагнічуй же і капусту і буряки. Черниг. у.
Почекати, -ка́ю, -єш, гл. Подождать. О, почекайте лиш, не буде в вас охоти за живота чортам служить! Греб. 379.
Супрягач, -ча, м. = супружник. Зміев. у. Міусск. окр.
Хорустіль, -ля, м. пт. Rallus aquaticus. Вх. Пч. II. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЙЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.