Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабко

Вабко нар. Легко приманиваемо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБКО"
Вишпувати, -пую, -єш, гл. Высказать, (охотничій терминъ). У нього добрі собачки: запусти тільки, зараз вишпують зайця. Брацл. у.
Відворіт, -роту, м. 1) Отступленіе. 2) Отвращеніе. 3) Отчисленіе, вычетъ въ уплату долга, вычетъ изъ платы рабочаго за прогулы и пр. Харьк. у. Волч. у.
Забі́лювати, -люю, -єш, забіля́ти, -ля́ю, -єш, забіли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Забѣливать, забѣлить. 2) Подбѣливать, подбѣлить, приправлять, приправить молокомъ или сметаной кушанье.
Злосливо нар. Зло, злобно, злостно. На мя злосливе чом поглядаєш? Гол. І. 362.
Зогнилий, -а, -е. Сгнившій, гнилой. Зогнилої (картоплі) нема й однії. Камен. у.
Меті́льник, -ка, м. Метельщикъ. Метільники хату замітають. Харьк. у.
Ничениця, -ці, ж. см. начиння 3.
Передплата, -ти, ж. Подписка (на изданіе). Желех.
Подомірковуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Щебетуха, -хи, ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. Ум. щебетушка, щебетушечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.