Глибоченний, -а, -е. Черезвычайно глубокій. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. 2) = завірюха.
Недужий, -а, -е. 1) Больной. Всі в кого, були недужі на всякі недуги, приводили до його. Пійшов ізнов до недужої.
2) Безсильный.
Поблизничити, -чу, -чиш, гл. Родить двойни. Всі ж ті овечки та покотили, та покотили, поблизничили.
Само́тний, -а, -е. , само́тній, -я, -є. Уединенный, одинокій. Підкрадешся, наробиш лиха, запалиш рай мій самотний.
Світом нар. На разевѣтѣ. Ой заболіла голівонька світом.
Стуга 1, -ги, ж.
1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона.
2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Ум. стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл.
1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову.
2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати.
Уходити 2, -джу, -диш, гл. Поносить вдоволь одежду. Ла світі сі не нажили, красно не входили.
Шмальнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ шмалити = смальнути. О жгучемъ, рѣзкомъ вѣтрѣ: дунуть, подуть. Шмальне на дворі, що й носа не витикай.
