Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабливий

Вабливий, -а, -е. = вабний 2 Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБЛИВИЙ"
Безшабельний, -а, -е. Не имѣющій сабли. Треба цім безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.
Криничка, -ки, ж. Ум. отъ криниця.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Парубецький, -а, -е. = парубоцький. Молодецька хода, парубецький стан. Чуб. V. 843.
Почутувати, -тую, -єш, гл. Слышать? Копає козаченько зіллячко та почутує, почутує: я думав, що підкови крешуть, а то по Марусі усі дзвони чешуть. Грин. III. 241.
Реченець, -нця, м. Срокъ. Св. Л. 215. Прийде реченець у осени гроші оддамо. Могил. г.
Ростулити, -ся. Cм. ростуляти, -ся.
Склепитися Cм. склепатися.
Сукрасити, -шу, -сиш, гл. Разукрасить. Ой у лузі калинонька ввесь луг сукрасила. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.