Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валашал

Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАЛ"
Важенько нар. Ум. отъ важко.
Вармія, -мії, ж. Армія. Левч. Наче міліон віська хто поставив коло мене, наче вармія. Драг. 66.
Веприна, -ни, ж. 1) Мясо вепря. 2) Раст. Ribes grossularia. Вх. Пч. II. 35.
Глушиця, -ці, ж. Раст. Lamium. Вх. Пч. II. 32.
За́тулка, -ки, ж. Заслонка въ печи. Черк. и Н. Вол. у.
Захрупостіты, -щу, -стыш, гл. Захрустѣть, затрещать; о снѣгѣ: заскрипѣть. Захрупостів сніг. Г. Бара 167.
Розрізнити, -ся. Cм. розрізняти, -ся.
Угіль, гля, м. = вугіль. Ум. угілець. Ном. № 10637.
Хоркотати, -кочу, -чеш, гл. = гаркавити. Вх. Уг. 273.
Шеберхнути, -хну, -неш, гл. = шелеснути. Ніщо не шеберхне. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛАШАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.