Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валашал

Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАЛ"
Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище. Волч. у. (Лобод.).
Гардеман, -ну, м. = гардаман. Напилам ся гардеману. Чуб. IV. 513.
Гордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать. Г. Барв. 186. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Чуб. V. 1085. Він нами гордує. МВ. ІІ. 92. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує.
Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. МВ. (КС. 1902. X. 147).
Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2. Вх. Зн. 16.
Нелюда, -ди, об. Нелюдимъ, нелюдимка.
Порозсерджувати, -джую, -єш, гл. Разсердить (многихъ).
Порострачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Растратиться (во множествѣ).
Скельний, -а, -е. Скалѣ принадлежащій, къ скалѣ относящійся, скальный. Так орел, осягши скельної вершини, дивиться зневажно на малі тварини. Щог. Сл. 41.
Цензура, -ри, ж. Цензура. Цензура дозволила печатати. К. XII. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛАШАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.