Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валашал

Валашал, -ла, м. Кастраторъ. Мнж. 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАЛ"
Дрябча́к, -ка́, м. Раст. Cirsium lanceolatum.
Иверень, -рня, м. 1) Щепка, отрубленная поперегъ дерева. Канев. у. В однім селі рубають, а в другім иверні літають. (Загадка: дзвін). Грин. II. 310. 2) Комокъ земли, вылетающій изъ подъ копытъ скачущей лошади. Cм. виверень.
Киринити, -ню, -ниш, гл. 1) Вскапывать, взрывать. Желех. 2) Приводить въ безпорядокъ. 8) Пачкать, марать. Желех.
Лічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Считаться. 2) Лѣчиться. Я буду лічитись дома. Левиц. Пов. 112.
Марнотра́в, -ва, м. = марнотравець.
Навіже́нство, -ва, с. Безуміе, сумасбродство.
Обнімчувати, -чую, -єш, сов. в. обні́мчити, -чу, -чиш, гл. Онѣмечивать, онѣмечить.
Пікинерувати, -ру́ю, -єш, гл. Служить въ пикинерахъ.
Полонь, -ні, ж. 1) = полон. Не дай, Спасе, у неволю, у полонь мені упасти. К. Псал. 2) = полин. Вх. Лем. 453.
Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛАШАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.