Балякати, -каю, -єш, гл. = балакати. Чую, балякає з кимсь.
Головник, -ка, м. 1) = головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца.
За́кришка, -ки, ж. То, что крошать въ борщъ. (Закришка) — бутвиння що кришать в борщ: петрушка, цибуля та кріп, то що.
Колосистий, -а, -е. Колосистый. Широке, поле, жито густеє,... колосистее, ядренистеє. Хвилюються жовті ниви житом колосистим.
Мо́дній, -я, -є. Модный. Сукня була дуже дорога й модня.
Навректи́, -чу́, -че́ш, гл. = наврочити.
Охрянути, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув.
Простірний, -а, -е. Просторный.
Розгуркатися, -каюся, -єшся, гл. Разгремѣться.
Старий, -а, -е. 1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Бог старий господарь. Старий завіт. 2) Употр. какъ существ. въ м. и ж. р. старий. а) Старикъ. б) Мужъ. Такъ ого обыкновенно называетъ жена, но иногда и посторонніе, обращаясь къ женѣ того, о комъ рѣчь. (Жінка) й каже: «Що ж, старий, — тобі є, поміч, а мені нема. Здорові були! А де се ваш старий? стара: а) Старуха. б) Жена. в) Валетъ трефъ при игрѣ въ хвальку. 3) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. 4) старий день. Бѣлый день. Співають, а на дворі вже старий день. 5) стара-пані. Переносно: задница. Ум. старенький, старесенький. Упадемо матері старенькій крижем до ніг.
