Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ваготіти

Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 121.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАГОТІТИ"
Братовбивство, -ва, с. Братоубійство.
Вигадчиця, -ці, ж. = вигадниця. Дочка була вже така вигадниця, що нехай Господь боронить. МВ. І. 26.
Вирізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вирізатися, -жуся, -жешся, гл. О мѣсяцѣ: выходить, выйти изъ-за чего-либо. Місяць із-за левади вирізався. К. ДС. 31. Місяць, молодик, із-за чорної хмари вирізався — виплив. Г. Барв. 467.
Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш. Кост. 7. 80.
Долічи́ти, -ся. Cм. долічувати, -ся.
Обідительно нар. Обидно. Зміев. у.
Перекусити Cм. перекушувати.
Супокійний, -а, -е. Спокойный.
Сутихти, -хну, -неш, гл. = стихти. Як трохи су тихне, то й засну.
Уздоровити Cм. уздоровляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАГОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.