Вилазка, -ки, ж. Лазейка. Кільки в решеті дірок, стільки вилазок.
Вихожуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. виходитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Выростать, вырости, взлелѣяться. А дівчина виходилась у неї хороша, як маківочка повненька.
2) Оправляться, оправиться (отъ болѣзни), окрѣпнуть. Бичок уже став вихожуваться — нога гоїться. Ще не дуже після родин виходилась.
Водитися, -жуся, -дишся, гл. 1) Имѣть дѣло, быть въ сношеніяхъ, вести компанію. З тобою ходити, як з туром водитись. Мій батько так казав: з панами добре жить, водиться з ними хай тобі Господь поможе; із ними можна їсти й пить, а цілувать їх — крий нас Боже! Оддалив людей од з ким я жив, водився хлібом. Вони живуть по писанню: не водються з жінками. 2) Жить, плодиться, размножаться (о животныхъ и растеніяхъ). Щоб водились свині, украдь у степу борону і положи на хлів, то так і сипнуть поросята.
Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх.
Моркв'яни́й, -а́, -е́ Морковный. Їхав ляшок моркв'яний, коник буряковий.
Наді́я, -ді́ї, ж. Надежда. Козак у дорозі, а надія в Бозі. надія пе́вна. Твердая надежда, увѣренность. бу́ти при наді́ї. Быть беременной, ожидать родовъ. Волынь. Ум. надієнька, наді́їця. Маю в Бога надієньку, що і сам марно не згинеш. Не є мого миленького, моєю сокола, уже моя надіїця інеєм припала.
Перецвітати, -та́ю, -єш, сов. в. перецвісти, -цвіту, -те́ш, гл.
1) Отцвѣтать, отцвѣсть.
2) Плѣсневѣть, заплѣсневѣть.
Самопихом, на-самопих, нар. Безъ приглашен я, нахально, насильно, самоуправно. Лізуть у хату самопихом. Як я до їх піду на-самопих.
Хлівина, -ни, ж. Небольшой хлѣвъ. Ум. хліви́нка.
Черть! меж., выражающее ударъ, хвать. Черть в писок!
