Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабкий

Вабкий, -а, -е. Легко приманиваемый. Уманець. III. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБКИЙ"
Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Вубратися, -беруся, -решся, гл. = убратися. Вубралась теща у вовчинки. Мет. 191.
Городськи́й, -а́, -е́. Городской. Городське телятко, а сільське дитятко. Ном. № 10491.
Де́монський, -а, -е. Демонскій.
Ікона, -ни, ж. Икона, образъ. Загадай дурному Богу молиться, він і ікони поб'є. Ном. № 6575.
Напога́нювати, -нюю, -єш, сов. в. напога́нити, -ню, -ниш, гл. Нагаживать, нагадить.
Підпити Cм. підпивати.
Повиплітати, -та́ю, -єш, гл. Выплесть, шесть, связать (во множествѣ).
Хвостач, -ча, м. 1) Съ длиннымъ хвостомъ. 2) Неводъ, сѣть съ хвостомъ. 3) Раст. Achyrophorus maculatus Scop. ЗЮЗО. І. 109.
Штирі, -рьох числ. Четыре. Іди на штирі вітри, а на п'ятий шум. Ном. № 8940.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.