А́хнути, -ну, -неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня.
Глушман, -на, м. = глушан = глушко.
Лоза́, -зи, ж. 1) Раст. лоза. Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Люде гнуться, як ті лози, куди вітер віє. 2) — цареградська. Раст. Elaegnus hortensis. 3) Розга. 4) Весенняя хороводная игра, въ которой играющіе становятся в ключ, съ одного конца котораго двѣ дѣвушки подымаютъ руки, подъ которыми пробѣгаетъ крайняя играющая противоположнаго конца и тягне за собою увесь ключ, при чемъ поются принадлежащія этой игрѣ пѣсни. Такія-же точно игры (но съ другими пѣснями) — въ смородину и ключ. плести лозу — варіація этой игры въ Переяс. у. 5) довга лоза. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Ум. лізка (ло́зка), лізонька (, (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками.
Лози́ння, -ня, с. соб. Лоза. Ув. лозиня́чча.
Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла.
Позіскакувати, -куємо, -єте, гл. Соскочить (о многихъ). Слуги позіскакували з постелі.
Прилюдне нар. = прилюдно. Я йому до рук прилюдне віддав гроші.
Псалтирь, -ря, м. Псалтырь. На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. Щоб за тобою псалтирь прочитали! — Пожеланіе смерти.
Сміхованець, -нця, м. Шутникъ, забавникъ, скоморохъ.
Уляпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. уляпатися, -паюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться.
