Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабець

Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБЕЦЬ"
Безвісти нар. Неизвѣстно гдѣ. Пропав чоловік безвісти. Олень безвісти пропав. Щог. Сл. 67.
Дада́кач, -ча, м. Болтунъ. Вх. Лем. 408.
Допові́сти́ Cм. доповідати.
Луте́ць, -тця́, м. Нашивка, которою прикрывается сходящаяся подъ острымъ угломъ обшивка лодей, на которыхъ помѣщается водяная передвижная мельница или сукновальня. Вас. 173.
Ля́мент, -ту, м. = лемент.
Намня́ти гл. = нам'яти.
Погадка, -ки, ж. = погаданка. Ум. погадочка. Як я собі погадаю свої погадочки. Грин. III. 255.
Пригальмувати, -му́ю, -єш, гл. Притормозить. Вх. Зн. 55.
Торбонька, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Шпилечок, -чка, шпи́лик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.