Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабець

Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБЕЦЬ"
Бовтюк, -ка, м. = бовтун. Ум. бовтючок.
Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця. Гол. II. 554.
Добра́ння, -ня, с. Выборъ. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!
Ле́лька, -ки, м. = лельо. Гол. І. 223. Желех.
Мерщі́й нар. Скорѣй, поскорѣй. Діли мерщій! Кв. Ум. мерще́нько. Чуб. VII. 576.
Охайно нар. Опрятно. Охайно ходити. Опрятно держать себя.
Почезнути, -немо, -нете, гл. Исчезнуть (о многихъ). Від диму всі комарі почезли.
Турбування, -ня, с. Безпокойство, причиненіе безпокойства.  
Утовкмачити, -чу, -чиш, гл. = утокмачити. Розумна жінка чоловіка в біді вирятує, а дурна ще втовкмачить. Чуб. І. 252.
Утома, -ми, ж. Утомленіе, усталость. Утомилась би Мар'яна, — утоми не чує. Шевч. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.