Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча.
Вітрик, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Заба́рність, -ности, ж. Замедленіе, остановка. Забарність, що поки коней погодуєш.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Зуздріти, -дрю, -риш, гл. Увидѣть, узрѣть. Стрілець такий, що аби зуздрів на око, то вже й його. Шукатимеш — не зуздриш мене оком.
Ме́ркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Вже зорі поперед нього меркнуть.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Попригрівати, -ва́ю, -єш, гл. Пригрѣть (во множествѣ).
Тупісінько нар. Совершенно тупо.
Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно.
