Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вавонька

Вавонька, -ки
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАВОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАВОНЬКА"
Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. Кс. 1882. X. 18. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча. О. 1861. XI. Кух. 20.
Вітрик, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Заба́рність, -ности, ж. Замедленіе, остановка. Забарність, що поки коней погодуєш. Черн. г.
Звіро́та, -ти, ж. соб. Звѣрье.
Зуздріти, -дрю, -риш, гл. Увидѣть, узрѣть. Стрілець такий, що аби зуздрів на око, то вже й його. ЗОЮР. II. 203. Шукатимеш — не зуздриш мене оком. К. Іов. 16.
Ме́ркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Шевч. 437. Вже зорі поперед нього меркнуть. МВ.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Попригрівати, -ва́ю, -єш, гл. Пригрѣть (во множествѣ).
Тупісінько нар. Совершенно тупо. Шейк.
Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно. Алв. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАВОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.