Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важкенько

Важкенько нар. Ум. отъ важко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖКЕНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖКЕНЬКО"
Двійко чис. ум. отъ двоє. І їх лиш тільки двійко було. Федьк. Грин. І. 203.
Доснува́ти, -ну́ю, -є́ш, гл. Окончить основу (въ тканьѣ).
Здих, -ху, м. Издыханіе. Нема на вас здиху. Ковел. у.
Зоглядати, -да́ю, -єш, гл. Созерцать, смотрѣть на. Бо як тебе зоглядаю, отця й неньку споминаю. Мл. л. сб. 134.
Односердя, -дя, с. Единодушіе, согласіе.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель. ЗОЮР. І. 115.
Пообдаровувати, -вую, -єш, гл. Одарить (многихъ). Стара пані було як приїде, так усіх пообдаровує. Черниг. у.
Примісити, -шу́, -сиш, гл. Примѣсить.
Уліті нар. Лѣтомъ. Вліті і качка прачка, а взімі і Тереся не береться. Ном. № 552. Хто вліті гайнує, той взімі голодує. Ном. № 558.
Шушукати, -каю, -єш, гл. Шептать, шептаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖКЕНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.