Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вакелія

Вакелія, -лії, ж. Раст. Polyporus fomentarius, губка огнивная. Вх. Лем. 395. Губка, труть. Угор. Cм. векелия.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАКЕЛІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАКЕЛІЯ"
Жи́дик, -ка, м. Ум. отъ жид.
Коровина, -ни, ж. Корова, плоховатая корова.
Німувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Быть нѣмымъ. 2) Безмолвствовать. Німує все, могила могилою. Г. Барв. 467. Німує розум, серце замірає. К. ЦН. 187 Аж подумати гірко, як ото людина гарна зникла німуючи з-посеред миру Божого. Хата. 64.
Олійний, -а, -е. 1) Масляный (о растительномъ маслѣ). Намальований олійними фарбами. Левиц. І. 134. 2) Маслянистый (о растительномъ маслѣ). Свиріпа дуже олійна. Лебед. у. Насіння з соняшника олійне. Волч. у.
Розлігатися, -га́юся, -єшся, гл. = розлягатися. Як взяла ковати, жалібно співати, аж ся взяли к землі луги калинові від голосу розлігати. Гол. І. 193.
Самозречення, -ня, с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297.
Свирко́вий, -а, -е. Изъ сви́рки. Свирко́ве де́рево = Сви́рка. ЗЮЗО. І. 131.
Селява, -ви, ж. Шамая. Поп. 102.
Стравний, -а, -е. 1) Удобоваримый. 2) Съѣстной, съѣдобный.
Шовкун, -на, м. Безплодное тутовое дерево.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАКЕЛІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.