Безкебетний, -а, -е. Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік.
Галява, -ви, ж. Поляна въ лѣсу; незаросшее мѣсто среди хлѣба въ полѣ. На рѣкѣ, прудѣ: незаросшее мѣсто среди тростника. (К. П. Михальчукъ). Cм. гало, гальовина.
Дру́жба, -би 1), ж. Дружба. Услужіте мені службу, покажіте дружбу. 2) об. Одинъ изъ супруговъ; замужняя женщина иди женатый мужчина. Позбірались судді-сенатори, присудили йому жениться, тому молодому князеві, і їде він шукати собі дружби, а за їм великий поїзд. І ти дружба, і я дружба, — оба 'сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Въ одной сказкѣ употреблено въ устахъ дѣвушекъ о молодомъ царевичѣ повидимому въ смыслѣ: молодой человѣкъ, могущій быть женихомъ: Приходить він до будинок, аж вийде три дочки тиєї баби на рундук.... Який ти, кажуть, дружбо, хороший, да уб'є тебе наша мати. 3) м. Товарищъ жениха на свадьбѣ, приглашенный имъ изъ числа парней; шаферъ. Иногда это значить тоже, что и дружко. Ум. дру́жбонько, дружби́ненько. Поглянь, Марусю, на поріг: то йде дружбонько воріг твій, та несе коровай на віці, білеє завивало на тарільці.
Коровайниця, -ці, ж. Женщина, приготовляющая коровай. Хороші коровайниці хороший коровай бгають. Ум. коровайничка. Чи тут тії коровайнички, що шитії та рукавочки?
Потяга, -ги, ж. Возка тяжестей? Та ся коняка не до біги, а до потяги: дивіться, які ноги грубі.
Приперізувати, -зую, -єш, сов. в. приперезати, -жу, -жеш, гл. Прихватывать, прихватить поясомъ, подсунувъ подъ поясъ, прихватить имъ. Виросла коса до пояса, ні росплести, ні росчесати; прийде ми ся приперезати.
Прогугнити, -ню́, -ни́ш, прогугня́віти, -вію, -єш, гл. Произнести въ носъ, прогнусявить. «Спасибі, пани молодці!» прогугнив Кривоніс.
Слезити, -зю́, -зи́ш, гл.
1) Плакать.
1) Сочиться. Яром вода слезить.
Сплисти Cм. спливати.
Татоньків, -кова, -ве = татків.
