Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вавцір

Вавцір, -ра
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАВЦІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАВЦІР"
Дзиґа́рний, -а, -е. Часовой. Дзиґарна стрілка. Біл.-Нос.
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно. Ком. І. 21.
Згомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить. Маруся їй осьміхнулась: «ні за віщо дякувати», згомоніла: «я правду свою тобі кажу». МВ. ІІ. 125.
Зуспіт нар. Назадъ, вспять. Оце пливли ми до острова Чортомликом, а тепереньки зуспіт Підпільною. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Похоруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Восько похорувало сі. Гн. І. 157.
Репанець, -нця, м. Треснувшій плодъ, хлѣбъ. Огірки-репанці вносять люде в хату та й кладуть під лаву, чи що, щоб полежали ще: більше встаріється насіння. ( Залюбовск.).
Розбишацтво, -ва, с. Разбойничество.
Смагнути, -гну, -неш, гл. 1) Жариться на солнцѣ, нагрѣваться. Шух. І. 147. 2) Загорать. Од соненька личенько смагне. АД. І. 34. 3) Сохнуть, запекаться. Смагнуть губи. Черк. у.
Укупоньці, укупочці, укупці, нар. Ум. отъ укупі.
Хватькома нар. = хватком. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАВЦІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.