Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валашати

Валашати, -шаю, -єш, гл. 1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАТИ"
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. Черк. у. 2) = завірюха. Шух. І. 107.
Купільник, -ка, м. Ванна. Вх. Зн. 30.
Піший, -а, -е. 1) Пѣшій. Піший брат за кінними поспішає, на сире коріння, на біле каміння ноги свої козацькі посіпає. Макс. 2) О птицѣ: домашній. То летюча птиця, а це піша. Черк. у.
Побелькотити, -чу, -чеш, гл. Побормотать нѣкоторое время.
Полошити, -шу́, -шиш, гл. Вспугивать, пугать. Птаство полошили. МВ. (О. 1862. ІІІ. 60).
Полудній, -я, -є. Полдневный. У неділю у полудню годину сам Филоненко виступає. Макс.
Причандал, -лу, м. Чаще мн. причандали. Принадлежности. Левиц. Пов. 139. Гаманець з причандалам. О. 1862. І. 16. Люлька з усіма причандалами.
Славут, -та, м. = славута. Бажав єси, Тарасе, щоб тебе поховали над Дніпром-Славутом. К. (О. 1861. III. 6).
Чистник, -ка, м. Раст. Ranunculus acris L. Анн. 290.
Шестерик, -ка, м. 1) Шестерикъ (воловъ, лошадей). Сімсот волів в оборі, а шестерик в плузі. Чуб. V. 417. 2) Шлея съ шестью полосами (продольными и поперечными). Вас. 160.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛАШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.