Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валашайник

Валашайник, -ка, м. = валашал. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАЙНИК"
Засластьо́нитися, -нюся, -нишся, гл. Замаслиться, засалиться.
Матча́ний, -а, -е. Сдѣланный изъ ма́тірки. Cм. матірка 2. Матчана пряжа. Сумск. у.
Мо́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Шататься, слоняться. Старий уже встав та по двору морскається. Зміев. у.
Нікуди 2 нар. Никуда.
Поприбавляти, -ля́ю, -єш, гл. Прибавить (во множествѣ).
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ. Гайс. у.
Смиряти, -ряю, -єш, сов. в. смири́ти, -рю́, -риш, гл. Смирять, смирить, укрощать, укротить. І поглядом смири людську гординю. К. Іов. 91.
Уз пред. Возлѣ, около, при, вдоль, мимо. Уз край світу ставиш гори. К. Псал. 170. Увечері ж, як скрізь народ відпочивав, посівши на низьких уз гулицю порогах. К. Дз. 173.
Упоганити, -ню, -ниш, гл. Обгадить.
Учителькувати, -кую, -єш, гл. Быть учительницей. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛАШАЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.