Біличка, -ки, ж.
1) Ум. отъ білиця.
2) Имя бѣлой собаки.
Двадньо́вий, -а, -е. Двухдневный.
Дя́кування, -ня, с. Благодареніе, благодарность. Яке частування, таке дякування.
Зату́ркати, -каю, -єш, гл. 1) О голубяхъ: заворкотать. Гілля до гілля прихилилось, затуркали горлиці. 2) Заговорить быстро. От як затуркали, затуркали, бо, звісно, як наші молодиці, скілько їх не буде, та як заговорять разом усі в один голос, так нічого і не второпаєш. 3) — го́лову. Сбить съ полку, затуманить (голову).
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Най нар.
1) = нехай = хай. Хто не уміє молитися, най іде на море учитися. Зачекай ти хоть годиноньку малую, та най я постелю постелю білую.
2) Приставка къ прилагательнымъ и нарѣчіямъ въ формѣ сравнительной степени для образованія превосходной степени: найбідніший, найбільше. Ой сину мій, сину, сину найвірнійший. Се надило до вдови найуродливіших та найпрацьовитіших дівчат із села.
Поприправляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и приправити, но во множествѣ.
Притьма нар. = притьмом. Притьма забив чопа в бочку. Мак притьма червоний. Щось притьма убігло в сіни.
Спомогти Cм. спомагати.
Цвікати, -каю, -єш, гл. Говорить рѣзко въ глаза. Чого ти мні цвікаєш — хиба я виною у тому? Не цвікай! годі! не боїмося.
